Філоненко Лариса Андріївна

Учасник ВВВ. МС з альпінізму. Старший інструктор. Інженер-механік, старший викладач ХАІ. Кандидат технічних наук. З 1955 р. – доцент МЕІ. Альпінізмом почала займатися у секції ХПІ. 1937 р. — одна з керівників Харківської зимової альпініади на Казбеку. У 1939 р. брала участь у зимовому сходженні на Софруджу, у 1940 р. - у зимовому поході через перевал Сунахет. На початку війни евакуювалася разом із оборонним заводом до Челябінська і з ним же після війни повернулася до Харкова. У 1945 р. Лариса Філоненко та Марія Левіна доклали чимало зусиль для відновлення роботи секції альпінізму ДСО «Наука». Вже влітку на Кавказ виїхала група альпіністів, серед яких була Лариса Філоненко. Здійснила понад 150 сходжень, серед яких були складні маршрути та першопроходження: Тихтенген з Півдня (1948); тр. Тетнульд - Гестола (1949); першопроходження тр. Тихтенгена з Півдня на Північ (1950); тр. Домбай-Ульген, Гол. та Зах. вершин, 4А (1951); тр. гребеня Уллу-тау-чана (1953). У 1950 р. обирається головою бюро міської секції альпінізму. Працювала старшим інструктором у Харківських альпіністських таборах, в Українській школі інструкторів, в альптаборі «Накра» та на зборах. Протягом 25 сезонів передавала новачкам, значкістам та розрядникам свій досвід та беззавітну любов до гір. Після 1955 р. була начальником КСП та уповноваженим Федерації альпінізму СРСР у районах Кавказу, Тянь-Шаню, Паміру та Алтаю. Проводила громадську роботу в альпсекціях ХПІ, ХАІ та МЕІ. Була членом Ради ветеранів альпінізму СРСР та заступником директора Центрального музею альпінізму в Москві (на громадських засадах).