МС з альпінізму (1968), інструктор-методист 2-ї категорії. Чемпіон України 1954 року закінчив фізико-математичний факультет Харківського держуніверситету, працює науковим співробітником в Інституті радіофізики та радіоелектроніки НАН України. Доктор фізико-математичних наук, автор трьох наукових монографій. У 1957 р. в альптаборі "Накра" здійснив залікове сходження на ст. Ледешт і отримав значок "Альпініст СРСР". 1965 р. у Харківській школі під кер. К.А. Барова став мол. інструктором альпінізму В а/т "Накра", "Ельбрус", "Червона Зірка", "Торпедо", "Баксан", "Узункол" працював інструктором з відділеннями новачків, значкістів та розрядників. У різних спортивних групах здійснив близько 200 сходжень на Кавказі, Памірі та у Фанах, брав участь у першій українській висотній експедиції на пік Леніна 1962 року. До кращих сходжень слід віднести: п. 1-го Травня по Пн.-Зх. стіні, 5А; тр. п. Тихонова - Коштан-тау, 5А (1961); п. Кораблики, 5А (1963, Фани); Дих-тау, 5А; Мрія по Сх. стіні, 5А (1964, Фани); Мамісон-хох по лів. ребру, 5Б; п. Вільса по Пн.-Зх. ребру, 5А; п. Пасіонарії по Пн. стіні, 5Б (1968); п. Арг по Пн.-Зх. ребру, 5А; тр. Цукрова голова - Блок, 5Б; тр. підкови п. Москви, 5А, п/п (1970); п. Далар по Пн.-Сх. ребру, 5Б; та по Пн.-Сх. кф, 5Б (у команді: Ф. Фоменко, І. Крайнов, В. Прусський, А. Строна, В. Шпак, 1971). У 1965 був бронзовим призером чемпіонату України в Криму зі скелелазіння. У 1967–1968 очолював альпіністську міську секцію облради ДЗГ «Спартак».