Нечипоренко Емілія Іванівна

МС з альпінізму (1968), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіонка України. Закінчила ХІСІ, працювала інженером. Альпінізмом почала займатися в секції інституту, в 1955 і 1957 роках в альптаборі «Накра» стала значкістом та розрядником. У 1958 р. закінчила Всесоюзну школу інструкторів в альптаборі «Джан-туган», з 1959 р. працювала інструктором з учасниками всіх етапів навчання в а/т «Червона Зірка», «Білала», « «Цей». З 1968 р. була ст. інструктором і тренером в а/т «Ала-арча, ШИСА», «Баксан», «Ельбрус», з 1973 по 1989 рік була старшим тренером в експедиціях Іркутської облради. Із здійснених сходжень 10 — найвищої категорії складності. Найцікавіші: Домбай-Ульген, Зах., 5А (1963); тр. в. Двійня, 5А (1964); Вілпата, 5А (1966); тр. Текетор-Актоо — п. Вільної Кореї — Байлян-баші, 5Б — 1 місце у чемпіонаті України (1968); 6-а вежа Корони, 5А; Джайлик по Пд.-Зах. стіні, 5А (1969); тр. Цукрова голова (по Пн.-Сх. ребру) — п. Москви — Блок, 5Б (1973); Чапдара по Пн. гребеню, 5Б (1976); Замін-Карор, Центр. по Пн.-Зах. гребеню, 5А (1977); п. Леніна, 5А (1980). Брала участь у рятувальних роботах в ущ. Кішти-Джероб (Південно-Зх. Памір). Працювала викладачем у Харківській школі інструкторів з альпінізму під кер. К.А. Барова.