Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Карась Юрій Тихонович

дата народження: 
23.12.1926
дата загибелі (смерті): 
20.01.2018

Карась Юрий Тихонович (1926)МС з альпінізму, інструктор 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№521).

У 1952 р. закінчив ХІІТ, працював на Сахаліні ст. інженером, з 1955 по 2006 рік очолював відділ Гіпрозаводтрансу. Під час навчання в інституті займався багатьма видами спорту і в 1947 р. був учасником Спартакіади Міністерства шляхів сполучення в Москві. Команда харківських залізничників посіла 4 місце. За досягнуті результати було нагороджено безкоштовною путівкою до альптабора «Локомотив» в ущ. Аділ-су. З того часу альпінізм увійшов у його життя серйозно та надовго.

У 1947 році отримав значок «Альпініст СРСР» за сходження на залікову вершину Гумачі. Здійснив близько 200 сходжень, з них 7 — 5 к. с.: Уллу-тау-чана, тр. з підйомом на Зах. в. по Пн.-Зах. «дошці», 5А (1956); тр. Дих-тау, 5А; тр. Ушби, 5А (1957); Шхельда-тау, 3-я Зах. ст., 5А (1959); п. Щуровського, 5Б (1959); Уллу-тау-чана, Гол., Пн. стіна, 5Б, у двійці (1960).

У 1949 р. закінчив Українську школу інструкторів в а/т «Ельбрус» під кер. М.Т. Погребецького, начуч А. Мацкевич. Працював інструктором з учасниками всіх етапів навчання в альптаборах «Адил-су», «Накра», «Джантуган», «Белала-кая», «Домбай», тренером школи інструкторів альпінізму в а/т «Шхельда» з 1950 до 1990 року. У 1988 р. — начспас в альптаборі «Баксан», в 1990 р. — інструктор-консультант на зборах болгарських альпіністів у Цеї (начуч В. Неборак).

Найскладніші рятувальні роботи: Джантуганське плато (1948); Ушбінський льодопад (1950); в. Джантуган (1951); п. Абая, ущ. Туюк-су (1953); п. Гермогєнова (1954); пров. Кашка-таш (1956).

Активний учасник в альпіністському житті Харківської федерації. 1948 – 1951 рр. — голова альпіністської секції ХІІТу; в 1952-1960 рр.. — член президії альпсекції ЦС ДСО «Локомотив»; 1955 р. — голова альпсекції Харківської облради ДСО «Локомотив».

Помер 20 січня 2018 року.

розряд з альпінізму: 
МС
інструктор з альпінізму (категорія): 
1 категория

ОСТАННІ НОВИНИ

27/12/2013
Зимний Чемпионат Украины. Состав сборной. Конференция ФАиС Украины.

2013 год еще не закончился, а спортивный год 2014 уже начинается. С 4 января стартует Чемпионат Украины по альпинизму в зимнем классе (заочный). Уже заявлены для участия в чемпионате серьезные маршруты на Ушбу, харьковские и одесские альпинисты 4 января улетают в Грузию.

Сроки проведения чемпионата – с 4 января по 15 марта 2014г.
Регион проведения – горы России, Крыма и других стран мира.

К участию допускаются команды областей и спортивных клубов в составе 2-6 человек со 1-м спортивным разрядом и выше. Продолжительность восхождения не более 15 дней.

15/12/2013
Первый Чемпионат Украины по ледолазанию! (видео, протоколы)

Сегодня в 17:00 на харьковском скалодроме СК "Вертикаль" прошло награждение победителей первого официального всеукраинского соревнования по ледолазанию - Чемпионата ФАиС Украины!

Рождается новый вид спорта в Украине! Скоро мы будем иметь своих мастеров спорта по ледолазанию, хотя уже давно украинские спортсмены участвуют и побеждают в Кубках и Чемпионатах Мира.

13/12/2013
Итоговый вечер ФАС ХО 2013. (видео)

12 декабря 2013 года прошел ежегодный отчетный вечер Федерации альпинизма и скалолазания Харьковской области. Зал Харьковского планетария был полон, присутствовало почти 200 человек.

В начале вечера собравшиеся минутой молчания почтили память харьковских альпинистов, погибших в Пакистане 23 июня 2013 года, был продемонстрирован фильм канала «Первая столица», посвященный этому трагическому событию.

11/12/2013
Памятный альбом «Свергун Игорь: Мы не покоряем горы, а восходим на них».

Издательство «Золотые страницы» в декабре 2013 года выпустило памятный альбом «Свергун Игорь: Мы не покоряем горы, а восходим на них».

События июня 2013 года, потрясшие своей жестокостью и цинизмом весь мир, в Харькове были восприняты с особой болью...

09/12/2013
Харьковские альпинисты 25 лет назад были в Спитаке.

Разрушительное землетрясение 7 декабря 1988 года, эпицентром которого стали армянские города Спитак и Ленинакан унесло жизни более 25 тысяч человек.

На помощь Армении пришли почти 60 тысяч человек. Одними из первых на месте трагедии оказались альпинисты, принявшие активное участие в поисково-спасательных работах и внесшие огромный вклад в дело ликвидации последствий трагедии. 

Вспоминает Геннадий Копейка: