Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Григоренко–Пригода Юрій Іванович

дата народження: 
28.09.1935
дата загибелі (смерті): 
18.11.2002

Григоренко–Пригода Юрий Иванович (1935 – 2002)МС з альпінізму, МС з туризму (1966), удостоєний Почесного звання «Сніговий барс» (№ 285, 1986), інструктор-методист 1 категорії. Власник жетону «Рятувальний загін». Чемпіон СРСР та України.

У 1958 р. закінчив ХПІ, за фахом інженер-електрик. Працював інженером ВТК на радіозаводі ім. Шевченко багато років викладав у машинобудівному технікумі. Спочатку був туризм: важкі зимові походи на Приполярний Урал, Алтай, тундром і тайгою.

Альпінізмом почав займатися у 1956 р. у секції ХПІ та в альплагері «Накра». Школу інструкторів закінчив у 1960 р., працював інструктором в а/т &lquo;Цей», «Ельбрус», «Алібек», «Баксан», тренером на спортивних зборах, викладачем Харківської школи інструкторів з альпінізму К.А. Барова, начальником навчальної частини в а/т «Алібек».

Здійснив 250 сходжень, з них понад 20 першосходжень та першопроходження 5 і 6 к. с. Найбільш значні сходження здійснив у складі Харківської команди «Авангард», капітаном якої був з 1964 по 1997 рік: Мамісон-хох (1964); Башкара по «дзеркалам», 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату України (1965); Мамісон-хох по «трикутнику», 6 к. с.; п. Щуровського, Зах. стіна — чемпіон ДСО «Авангард» (1968); Чатин, Пн. стіна, по "ромбу», 6 к. с., п/п (1969); Чанчахі-хох, Пн. стіна, Центр. Баст., 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату Союзу (1970); Ушба Пд. за Центр Пн.-З. стіни, 6 к. с., п/в — чемпіон Союзу; п. Шпіль, (Південно-Зх. Памір, Ішкашимський хр.), Пн.-Зх. стіна, 6 к. с. — чемпіон Союзу (1973); Аманауз Гол., Пд. стіна — чемпіон ДСО «Авангард» (1974); п. Радянський Бадахшан (Південно-Західний Памір, Шахдаринський хр.), Зах. стіна, 6 к. с., п/в (1975); п. Радянської України (Зах. Памір, Мазарський хр.), сх. стіна, 6 к. с. — 5-е місце у чемпіонаті Союзу (1977); п. Московської Правди, Гол. (Південно-Зх. Памір, Шахдарінський хр.), Пн.-Сх. стіна — 4-е місце у чемпіонаті Союзу (1978); Чапдара, Пн.-Зх. стіна, 6 к. с. (1978); в. Ак-ка — срібний призер чемпіонату Спілки; п. Агассіс, Пн.-Сх. стіна — срібний призер чемпіонату Союзу. Його ім'ям названо багато маршрутів пройдених стін. 1973 року в команді збірної України під керівництвом О. Кустовського підкорив проблемну Південну стіну п. Комунізму, 6 к. с., п/п. 9 разів піднімався на семитисячники Паміру та Тянь-Шаню. У 1998 та 2000 pp. здійснив сходження на ст. Мак-Кінлі (6194 м): вперше у двійці з Григорієм Чубом із Києва, вдруге у двійці з Алімом Касимовим.

Організував понад 20 експедицій на Південний Захід. Памір, Тянь-Шань, Фанські гори, в яких був керівником, тренером та сходником. Завдяки йому 15 харківських альпіністів були удостоєні Почесного звання "Сніговий барс", понад 20 альпіністів виконали норму МС. Усі його експедиції були безаварійними. Удостоєний Почесного знака Держкомспорту України «Первосхідник», яким нагороджуються альпіністи-дослідники та першовідкривачі нових районів у гірських системах, що здійснюють видатні спортивні сходження, що прокладають нові маршрути.

Брав участь у рятівних роботах: Ушба — транспортування німецьких альпіністів, п. Галдор — транспортування В. Поберезовського (1972), п. Леніна — транспортування жіночої альпіністської команди (1975) та ін. Юрій Іванович — багаторазовий чемпіон та неодноразовий призер першостей України зі скелелазіння. Чемпіон України у 2000 р. серед ветеранів-скелелазів віком від 60 років. Влітку 2002 двічі здійснив сходження на Ельбрус.

Загинув через трагічну випадковість під час виконання висотних робіт на промисловому об'єкті.

Він завжди був оточений молоддю, з якою ділився своєю майстерністю та досвідом, теплом душі та надзвичайним життєлюбством. Друзі-альпіністи пам'ятають його завжди усміхненим.

ОСТАННІ НОВИНИ

30/10/2022
Загинув гірський турист, волонтер Дмитро Константинов.

На Харківщині загинув на ворожій міні наш друг, гірський турист, волонтер, чудова людина - Дмитро Константинов.

Вражаюча новина... Нестерпний біль!

Вічна пам'ять! Слава героям!!!

06/09/2022
90-річний Ювілей відзначає Кожемяка Анатолій Іванович!

Сьогодні, 6 вересня, свій 90-річний Ювілей відзначає відомий харківський альпініст Кожемяка Анатолій Іванович! 
Федерація альпінізму та скелелазіння Харківської області від імені всіх спортсменів Харківщини вітає Ювіляра! 
Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, інструктор альпінізму, доктор медичних наук, який написав багато наукових статей.  
Ми високо цінуємо внесок Анатолія Івановича у розвиток харківського альпінізму як кваліфікованого альпініста, досвідченого інструктора, рятувальника. Він брав участь у багатьох заходах Харківського клубу альпінізму як лікар і член рятувального загону.

14/08/2022
50 років тому - масове висотне сходження харків’ян

Це було 50 років тому - одне з масових харківських сходжень на Памирський семитисячник - пік Леніна, 7134м (колишній пік Кауфмана; з 2006 року в Таджикистані називається пік Абу алі ібн Сини).

14 серпня 1972 року група альпіністів Харківського Добровільного спортивного товариства «Буревісник» (об'єднання вищих навчальних закладів) здійснила сходження на пік Леніна (7134 м) через скелю Ліпкіна.

31/07/2022
Леоніду Волкову – 75 !

Сьогодні 75-річний Ювілей видатного харківського альпініста Волкова Леоніда Борисовича!

Майстер спорту з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар унікального почесного знаку «Першосходжувач», чемпіон України, автор статей про історію альпінізму, досвідчений лікар, який спас багатьох альпіністів.

Вітаємо Леоніда Борисовича з Ювілеєм, бажаємо здоров'я та мирного неба!

26/07/2022
35 років тому на Памірі загинули Харківські альпіністи

26 липня 1987 року збірна команда міста Харкова здійснювала тренувальне сходження перед Чемпіонатом СРСР на пік Клари Цеткін (6641м) по маршруту 6 категорії складності. Ця вершина розташована поряд з вищою точкою Паміру – піком Комунізму, зараз – пік Самоні (7495м). На перед вершинному гребені лавина зірвала зі скель чотирьох альпіністів - Олексія Москальцова, Бориса Поляковського, Василя Халіка та Сергія Бондаренка. Живим залишився лише Олександр Коваль, який знаходився вище, на сніговому схилі.