Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Григоренко–Пригода Юрій Іванович

дата народження: 
28.09.1935
дата загибелі (смерті): 
18.11.2002

Григоренко–Пригода Юрий Иванович (1935 – 2002)МС з альпінізму, МС з туризму (1966), удостоєний Почесного звання «Сніговий барс» (№ 285, 1986), інструктор-методист 1 категорії. Власник жетону «Рятувальний загін». Чемпіон СРСР та України.

У 1958 р. закінчив ХПІ, за фахом інженер-електрик. Працював інженером ВТК на радіозаводі ім. Шевченко багато років викладав у машинобудівному технікумі. Спочатку був туризм: важкі зимові походи на Приполярний Урал, Алтай, тундром і тайгою.

Альпінізмом почав займатися у 1956 р. у секції ХПІ та в альплагері «Накра». Школу інструкторів закінчив у 1960 р., працював інструктором в а/т &lquo;Цей», «Ельбрус», «Алібек», «Баксан», тренером на спортивних зборах, викладачем Харківської школи інструкторів з альпінізму К.А. Барова, начальником навчальної частини в а/т «Алібек».

Здійснив 250 сходжень, з них понад 20 першосходжень та першопроходження 5 і 6 к. с. Найбільш значні сходження здійснив у складі Харківської команди «Авангард», капітаном якої був з 1964 по 1997 рік: Мамісон-хох (1964); Башкара по «дзеркалам», 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату України (1965); Мамісон-хох по «трикутнику», 6 к. с.; п. Щуровського, Зах. стіна — чемпіон ДСО «Авангард» (1968); Чатин, Пн. стіна, по "ромбу», 6 к. с., п/п (1969); Чанчахі-хох, Пн. стіна, Центр. Баст., 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату Союзу (1970); Ушба Пд. за Центр Пн.-З. стіни, 6 к. с., п/в — чемпіон Союзу; п. Шпіль, (Південно-Зх. Памір, Ішкашимський хр.), Пн.-Зх. стіна, 6 к. с. — чемпіон Союзу (1973); Аманауз Гол., Пд. стіна — чемпіон ДСО «Авангард» (1974); п. Радянський Бадахшан (Південно-Західний Памір, Шахдаринський хр.), Зах. стіна, 6 к. с., п/в (1975); п. Радянської України (Зах. Памір, Мазарський хр.), сх. стіна, 6 к. с. — 5-е місце у чемпіонаті Союзу (1977); п. Московської Правди, Гол. (Південно-Зх. Памір, Шахдарінський хр.), Пн.-Сх. стіна — 4-е місце у чемпіонаті Союзу (1978); Чапдара, Пн.-Зх. стіна, 6 к. с. (1978); в. Ак-ка — срібний призер чемпіонату Спілки; п. Агассіс, Пн.-Сх. стіна — срібний призер чемпіонату Союзу. Його ім'ям названо багато маршрутів пройдених стін. 1973 року в команді збірної України під керівництвом О. Кустовського підкорив проблемну Південну стіну п. Комунізму, 6 к. с., п/п. 9 разів піднімався на семитисячники Паміру та Тянь-Шаню. У 1998 та 2000 pp. здійснив сходження на ст. Мак-Кінлі (6194 м): вперше у двійці з Григорієм Чубом із Києва, вдруге у двійці з Алімом Касимовим.

Організував понад 20 експедицій на Південний Захід. Памір, Тянь-Шань, Фанські гори, в яких був керівником, тренером та сходником. Завдяки йому 15 харківських альпіністів були удостоєні Почесного звання "Сніговий барс", понад 20 альпіністів виконали норму МС. Усі його експедиції були безаварійними. Удостоєний Почесного знака Держкомспорту України «Первосхідник», яким нагороджуються альпіністи-дослідники та першовідкривачі нових районів у гірських системах, що здійснюють видатні спортивні сходження, що прокладають нові маршрути.

Брав участь у рятівних роботах: Ушба — транспортування німецьких альпіністів, п. Галдор — транспортування В. Поберезовського (1972), п. Леніна — транспортування жіночої альпіністської команди (1975) та ін. Юрій Іванович — багаторазовий чемпіон та неодноразовий призер першостей України зі скелелазіння. Чемпіон України у 2000 р. серед ветеранів-скелелазів віком від 60 років. Влітку 2002 двічі здійснив сходження на Ельбрус.

Загинув через трагічну випадковість під час виконання висотних робіт на промисловому об'єкті.

Він завжди був оточений молоддю, з якою ділився своєю майстерністю та досвідом, теплом душі та надзвичайним життєлюбством. Друзі-альпіністи пам'ятають його завжди усміхненим.

ОСТАННІ НОВИНИ

28/07/2013
Е.Полтавец и Е.Тимко прошли северную стену пика Блока (обновлено)

28 июля по телефону сообщил Евгений Полтавец:
«Прошли северную стену пика Блока. В условиях жуткой непогоды, это заняло восемь дней. Все в порядке. Завтра переезжаем в Ош, и далее под пик Ленина.»
Связь прерывалась, подробности узнать не удалось.

30 июля информация по эл.почте из Оша:
"Мы в Оше. 1-го отправляемся на Ленина. С нами все в порядке.
Сходили на 5А, потом на главный Искандер по Жильцову. 6А, 3-е прохождение (лезли 4 дня и еще 3 дня отсиживались).
Времени на аксу уже не было. Сходили на пик блока, м-т Максимени 6А, 3-е прохождение, прошли за 4 дня."

27/07/2013
Тяжелый год – еще потери в рядах альпинистов.

 25 июля, в Днепропетровской области на территории металлургического комбината «Арселор Миттал Кривой Рог» сорвавшись с высоты семидесяти метров, погибли два промальпиниста.  

26 июля при восхождении на пик Пушкина в Безенгийском ущелье в Кабардино-Балкарии погиб украинский альпинист, который разбился на высоте 3500 метров над уровнем моря. 

27/07/2013
Альпинисты из Харькова и Москвы на высшей точке Европы!

25 июля 2013 года интернациональная команда альпинистов (Харьков-Московская обл.) под руководством Сипавина Валентина в составе 7 человек поднялась на наивысшую точку Альп - вершину Монблан, Франция, 4807 м.

После акклиматизационных выходов на вершину Бревент (2500 м) и на ледник Мер де Гляс, группа вышла на восхождение. Первая ночевка в палатках была на высоте 3100 (возле хижины Тет Рус). На следующий день, преодолев Большой кулуар (он же - Кулуар Смерти), который находился в своем далеко не самом лучшем состоянии, команда поднялась на высоту 3800, где расположилась в новой хижине де Гюте.

25/07/2013
Годовщина смерти В.С.Высоцкого

Сегодня исполнилось 33 года со дня смерти Владимира Семеновича Высоцкого.

Менее месяца остается до открытия в Харькове Спортивного комплекса «Вертикаль», который включает памятник В.С.Высоцкому и скалодром международного стандарта. Скалодром практически построен, остается произвести обустройство территории и оборудовать стенд зацепами

22/07/2013
Выплатит ли Пакистанское правительство компенсации семьям погибших?

Публикация  vesti.ua, 22 июля 2013г., Павел Федосенко:

Спустя месяц после страшной трагедии на Нанга-Парбат семьи погибших харьковских альпинистов пытаются научиться жить без своих кормильцев — как в моральном плане, так и в материальном. Но если боль потери способно сгладить лишь время, то денежный вопрос всецело находится в руках чиновников двух стран.