Гончаров Петро Стефанович

МС з альпінізму, інструктор-методист 2-ї категорії, 1-й розряд з лиж, 1-й розряд з велоспорту, володар жетону «Рятувальний загін». Чемпіон СРСР. Працював слюсарем на заводі транспортного машинобудування ім. Малишева. Альпінізмом почав займатися в 1957 р. в ДСО «Зеніт» на заводі ім. Малишева. Піктограма «Альпініст СРСР» отримав в альптаборі «Цей», перша вершина — пік «3700». Потім збори ЗакВО та ЦСКА (1961 – 1966). Найкращі сходження: Шхельда Сх. з Пн., 5А — 2-е місце у чемпіонаті ЗС (1961); Ушба по Пн. ребру, 5Б+1 — чемпіон СРСР (1962); Донгуз-Орун, 5А; тр. Мазері, 5А — 3-е місце у чемпіонаті ЗС; Уллу-тау, Пн. стіна, 5Б — чемпіон ВС (1963); Кюкюртлю, Сх. кф, 5А — чемпіон ВС (1966); п. Щуровського, З. стіна, 5Б+1 — 1-е місце у чемпіонаті Укрради «Авангард» (1967); п. Вільса, Пн.-З. ребро, 5А (кер. команди: Г. Бухаров, Л. Гамбаров, Б. Рязький, В. Телешев, Ю. Філіппов); п. Пасіонарії, Пн.-З. стіна, 5Б (1968); Вілпата, Центр. ребро, 5Б (1969); п. Шипка (Памір), Пд.-З. ребро, 5Б — 1-е місце ДСО «Зеніт» (1970); п. ХХІІ з'їзду КПРС, 5Б (1976); в. Арг, Пн.-З. ребро, 5А; в. Цукрова голова, стовп, 5Б (1979); Чанчахі-хох, 5Б +1 (1980). У 1969 р. в альптаборі «Ельбрус» склав екстерном іспити на звання мол. інструктора з альпінізму та з 1971 по 1980 рік працював понад 10 змін командиром загону новачків та розрядників, а також тренером розрядників на зборах та Харківських альпініадах. З 1968 по 1982 рік працював тренером з альпінізму та скелелазіння в секції ДСО «Зеніт». Брав участь у рятувальних роботах з пошуку альпіністів у заплаві річки Цей-Дон (1968), у рятувальних роботах групи МДУ на Дубль-піку.