Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Валентин Сипавін ледолаз номер один!

15 March, 2018

Ідея розпитати найбільш активного льодолаза України прийшла після повідомлення тренера збірної України з альпінізму Геннадія Копейки про те, що не буде українських спортсменів на міжнародних стартах.

Стало цікаво, чим взагалі наразі живе українське льодолазіння? Тому декілька абстрактних запитань вилилося в повноцінне інтерв’ю. А між тим, льодолазіння - майже олімпійський вид спорту. Широко підтримується в UIAA. Й в ньому у українських спортсменів були успіхи зовсім не так давно.

Льодолазіння в Україні. Інтерв’ю з Валентином Сипавіним
Fram Equipment·19 февраля 2018 г.

Як багато людей займається льодолазінням в Україні? Бере участь в змаганнях по льодолазінню.

    Насправді порахувати, скільки людей займається льодолазінням в Україні зараз - неможливо фізично. Це те ж саме, що запитати, скільки займається легкою атлетикою. Професійно - мало, на аматорському рівні (на кшталт, альпініст, який взимку кілька разів виїхав на бурульки у Кам’янец-Подільський) - багато.

Тим більше, що зараз це стає дуже доступно. Спорядження є, лід теж іноді замерзає. За бажанням можна виїхати в інші країни. Тому такі заходи можна побачити в стрічці на фейсбуці, але про деякі я, наприклад, взагалі не знаю.

Ось недавно моїй дружині пише якийсь хлопець і питає, ключі гайкові, щоб поміняти “клюви” на Грівель Монстр. :) 

Є трохи українців, які живуть в Європі, і досить часто лазять по замерзлих водоспадах. Їх небагато, але рівень цих людей досить високий, тому що з льодом в Європі краще ніж у нас. Я можу сказати про тих, хто лазить більше спортивне льодолазання. Це ми говоримо зараз про драйтулінг і про тренування на тренажерах. Таких людей дуже небагато, а хорошого рівня - одиниці. 

Раніше було краще, іноді по 5-7 спортсменів їздили від України на етапи Кубка Світу, Чемпіонати Світу й Європи.

Зірковий час був зовсім недавно. У 2013-му на Чемпіонаті Світу і в 2014-му на Чемпіонаті Європи Україна займала в командному заліку 2-і і 3-ті місця. У минулому році нас їздило всього 2 людини, в цьому році поки 0.

Але є позитивна тенденція в плані чемпіонатів України. За 5 років роботи ми відстояли те, що льодолазіння тепер офіційний вид спорту, і можна виконувати розряди на змаганнях.

Хоча учасників не сильно багато, але є чітка тенденція розвитку в Одесі, активні хлопці в Запоріжжі, Львові, Києві. З дівчатами поки важко... 

    З яких регіонів ці люди? В яких регіонах України є постійні льодолазні школи?

Про постійні школи говорити не доводиться. Я думаю, що практично постійно тренуються тільки в Харкові. 

У Києві проблема з залом. 

В Одесі були дуже активні хлопці, але якось всі роз'їхалися в інші міста або пішли в інші активності. А раніше там проводили чемпіонати області, багато тренувалися на великому скеледромі на березі моря…

У Львові є активні хлопці на скеледромі Бухта. Навіть проводили там чемпіонати області. У тому числі і зі "швидкості".

У Запоріжжі хлопці активні, але лазять більше по скелях. І їм це в кайф.

Є активні хлопці в Дніпрі, кілька років тому там навіть заливали бурульку для змагань в місті. І було круто. В 2011-му чи 2012-му році ми з дніпропетровським Ігором Тяпкіним вигравали зв'язки на фінальному кубку Росії по льодолазанню в Архангельську.

Зараз намагаються там щось зробити, так як у них є скеледром на вулиці. Будемо щось думати.

Хто є найбільш відомим льодолазними тренерами в Україні? Хто двигун цього виду спорту в Україні?

Нікого немає.

Окремо треба сказати про двигун спортивного льодолазання в Україні в останні років 5. Це Михаревич Олексій. Свого часу він був моїм студентом, я витягнув його в на другому курсі в Крим і понеслося.

Він брав участь у всіх льодолазних проектах, а їх було чимало. Якщо хто пам'ятає, він був в Києві на Ice Fest в 2012-му році з болдерінгу, пробивав траси для драйтулінга в Криму, їздив на міжнародний семінар підготувальників, аспірант UIAA. Всі чемпіонати України він організовує з 2013 року, і є підготовщиком трас. Чемпіонати у Львівській та Одеській областях декілька років підряд теж він готував, проводив тренування в найлютіший мороз в Харкові на вулиці і так далі. Саме він на моїх тренуваннях страхував людей сотні годин свого часу, ми з ним будували перший стенд під кішки в Харкові (поки не відкрилася Вертикаль в Харкові).

Тому я вважаю, щоб розвивати в Україні льодолазанння, треба не спортсменів підтримувати, а Олексія . Щоб мотивувати його їхати у Львів, Дніпро, Одесу, Київ, крутити траси і робити змагання. Тому що я розумію, якщо він в якійсь момент скаже: “Валік, я більше не хочу безкоштовно мерзнути на вулиці з вашим льодолазінням.” То й в Харкові все швидко закінчиться :( Бо я зараз в Харкові нечасто, в основному всі тренування він проводить .

Хто найбільш відомий спортсмен в Україні? Який у них досвід міжнародних стартів?

Найтитулованіший - це одесит Женя Кривошейцев. Триразовий (якщо не помиляюся) Чемпіон Світу. Але зараз на старти вже кілька років не їздить.

Я останні 10 років не пропускав жодного міжнародного старту UIAA.

З сильних спортсменів можна назвати Кайдаша Володимира (Одеса), Білецьку Євгенію, Мельникова Іллю (Харків). З Мельниковим ми якраз і були призерами ЧС і ЧЄ в командних заліках. Але у всіх практично зараз спад настрою, з цим курсом євро. Поїхати в Європу або далі - дуже дорого, а фінансування немає.

 

Молоді практично немає. Більше з економічних причин, думаю. Все дороге. Пара хороших льодових молотків - 500-900 євро, кішкоботи - 200-500 євро, каска, рукавички спеціальні .... тому в Харкові і тримається ще хоч якось на ентузіазмі і моєму спорядженні.

Що потрібно від спортсмена, щоб брати участь в українських змаганнях? Який досвід, тренованість, документи, гроші на участь?

Головне бажання. Ми зараз всіх агітуємо приїжджати на чемпіонати України. Ось в грудні був перший чемпіонат України, на який ФАіС України виділила грошей. І розряди присвоювалися.

Є ще ряд вимог. На ЧУ потрібна заявка від облспорткомітету. І відповідно штамп фізкультурного диспансеру. І якщо штамп диспансеру можна на свій страх і ризик підробити на кольоровому принтері (жарт), то штамп облспорткомітету повинен бути. Є певні вимоги до формату виконання розрядів. Повинно бути учасників не менше ніж з 6 областей України.

Ну і здати внески в ФАіС України.

На змаганнях ми даємо практично все в прокат: молотки, каски, кішкоботи, системи ... рукавички тільки свої треба :)
Тому, користуючись нагодою, всіх запрошуємо на Чемпіонат України, який відбудеться в Харкові 23-25 березня.
Якщо хтось, хто прочитає, захоче приїхати - пишіть мені на ФБ, все розповім і проконсультую.
Але тут ще є якесь совкове гальмо у народу: чого я туди поїду ганьбитися, все одно харків'яни все виграють.

Це реальний глухий кут, хлопці!

Змагання - це фан, можливість чогось навчитися у сильних, реально оцінити свої сили, познайомитися з новими людьми і так далі. Пам'ятаю, в 2009-му я вирішив поїхати на перший кубок світу в Румунію. Так ми удвох сіли в поїзд і поїхали. Я тоді лазив ще в саморобних кішкоботах з ковзанів, перероблених з Грівель Монстр. Але з першого разу я побачив еліту світову і зрозумів, до чого треба прагнути…

Тому приїжджайте!

Які є всеукраїнські старти?

Уже 5 років проводяться всеукраїнські старти у вигляді чемпіонату зі складності, і вже роки 3 як ми проводимо змагання і на "швидкість". У грудні цього року був болдерінг вперше. Я, на жаль, пропустив.

Насправді кожен старт він по суті всеукраїнський. Стартів мало, ось всі й намагаються приїхати. Будь це Одеса, Харків чи Львів.

Які є найбільш популярні і представницькі міжнародні старти?

Є такий сайт theuiaa.org http://www.theuiaa.org/ice-climbing/

Там все є. Всі календарі, результати, програми змагань, і навіть прямі трансляції з кожного етапу. Можна і в запису подивитися. У минулі роки у нас хлопці в якомусь кафе сідали ввечері подивитися на наші виступи в фіналах і вболівали. Реально крута штука. Батьки дивляться он-лайн, друзі …

Всі кубки світу класні, це особлива атмосфера, про кожен можна багато говорити ...

Але краще один раз з'їздити.

Що потрібно для участі українських спортсменів у міжнародних стартах? Порядок витрат на спортсмена і на команду?

По суті треба трохи бюрократії, яка спортсмена не особливо турбує, тому що я все роблю. Потрібна міжнародна ліцензія (я оформляю). І власне все.

Ну і гроші на поїздки.

Арифметика проста: квитки на літак, ліцензія 50 євро в рік, 50 євро кожен стартовий внесок, жити взимку недешево, особливо в Швейцарії і Франції (30 євро день мінімум), машина на прокат + бензин і автодороги), поїсти... це Європа.

Другий рік проводять кубок в Китаї, 8й рік в Кореї. Ось туди злітати вже від 1000 $. А ще кубок в США ...

В сезоні 2018-го року 5 стартів: Швейцарія, Італія, Китай, Корея, Росія. На все мінімум на людину думаю, близько 3000 $. І це тільки поїздки. А плюс ще підготуватися: дзьоби і зуби на кішки запасні, рукавички як витратний матеріал на тренуваннях, вітамінчики й амінокислоти ну і так далі ...

Чи є державна або спонсорська підтримка спортсменів?

На міжнародні старти жодного разу за 10 років я не отримав ні копійки.

Нас дуже довго підтримує Экипировочный центр "Северная стена" (Київ). Насправді Иванченко Владимир зробив неможливе ще пару років назад. Користуючись нагодою, йому величезний респект і повага! При всіх труднощах 2013-2015-х років і скачках курсів валют, він особисто давав гроші на проведення Чемпіонату України. І якби не він, ми б просто не змогли б ці чемпіонати проводити!

Президент Харківської Федерації Геннадій Копейка нас дуже підтримує. Веде роботу зі спорткомітетом, ФАіС України і так далі.

Яке мінімально необхідне спорядження потрібно для льодолазіння?

Тут класика: бури, каска, система, мотузка, реверс, черевики, кішки, рукавички і льодоруби.

Якщо спортивне льодолазіння - то тут трохи складніше. Молотки спеціальні треба/бажано, кішкоботи, змінні зуби і дзьоби, рукавички. Ну і головне, потрібен тренажер. У нас в Харкові є тренажер, куди можна бити кішки, там і проходять всі чемпіонати України поки.

У чому особливість цього виду спорту взагалі? Наскільки можна поєднувати із суміжними видами? Альпінізм, скелелазіння, туризм ...

Все залежить від того, яким льодолазінням ти хочеш займатися. Це як гірський туризм і скелелазіння.

Якщо просто лазити по льоду в Кам'янці-Подільському або на бурульки в кар'єрі - це основа основ в тому числі і для альпінізму. Люди освоюють роботу на льоду, працюють з льодовими молотками, вчаться ставити ногу на різному льоду...

Які вимоги до арен для цього виду? Що є придатного в Україні?

Змагання проходять в кішкоботах. І по прийнятим і затвердженим українським правилам теж. Тому в першу чергу головною проблемою є те, що в фанеру стенду потрібно бити кішки, що може здатися дурістю спочатку.

На сьогоднішній день в Україні є тільки один стенд такий - Харківська Вертикаль.

І то там трохи таких площин.

Тому ми на зиму зашиваємо скелелазні площині просто листами фанери. І зачіпки крутимо на саморізи. А не на болти (на відео видно).

В Одесі була така практика, у Львові. Але багато фанери коштує дорого, кожен старт дорогий. Особливо якщо врахувати те, що хороші траси можна зараз зробити тільки на хорошому нависанні. А крутити фанеру на нависання - важко.

Ну і плюс, якщо лазити на людному стенді, то треба враховувати, що новачки спочатку часто кидають молотки і вони летять в різні боки.

Лазіння в скельниках з молотками - штука хороша, прикладна. Але від лазіння в кішкоботах відрізняється дуже сильно.

Які перспективи у льодолазіння в Україні?

Перспективи. Ну тут все сумно. ФАіС України абсолютно не допомагає, тільки змушує займатися бюрократією. Можна багато бруду тут вилити, але не буду. Тому руки часом опускаються. Ми ж не пацани молоді, щоб нас відфутболювали, типу кома стоїть не там в регламенті чемпіонату України, йдіть переробляйте. Ну та й Бог з ними.

Є висока ймовірність того, що Китай може включити льодолазіння в програму зимових Олімпійскіх Ігор в Пекіні в 2022м році. Тоді будемо дивитися вже.

А шанси є на Олімпіаду. Китайці дуже активно взялися за льодолазіння в останні 2 роки.

На сайті ФАІС є список льодолазної комісї. Хто в ній за що відповідає?

На сайті старий склад. Женя Крівошейцев вже відійшов від справ. Загалом є я, Михаревич Олексій і Копейка Геннадій. Ось ми втрьох і "тягнемо" усе льодолазіння. Копейка займається документацією, спілкуванням з Міністерством і ФАіС України, працює з обласпорткомітетом Харківським. Михаревич робить всі змагання.

І поводить громадські тренування в Харкові.

Ledolaz Ukraine https://www.facebook.com/groups/ledolaz/

Які найближчі плани з розвитку льодолазіння в Україні?

Насправді була ідея провести в перший раз Кубок України, який би складався з декількох етапів. Труднощі, наприклад, в Одесі, Харкові та Львові. Але президент ФАіС України Симоненко висмикнув зі списку практично всі змагання. Відповідно, якщо їх немає в календарі Міністерства спорту, то і отримати фінансування організатори не можуть, а учасники - оплату проїзду і відрядні.

Тому за фактом навесні пройде один важливий старт - Чемпіонату України 23-25 березня в Харкові. Трудність та швидкість.

Що змінилося за останніх кілька місяців?

У міністерстві затвердили розрядні нормативи. І ми провели відкритий чемпіонат Харківської області в листопаді і Чемпіонат України з болдерінгу в грудні. І деякі учасники вже виконали нормативи 1 спортивного розряду. І кілька людей з Одеси, Києва і Харкова виконали нормативи Кандидат в майстри спорту.

Я не знаю, оформляють їх хлопці в Одесі і Києві, у нас знову ж Михаревич Олексій, за підтримки Обласної Федерації займається оформленням цих звань і розрядів.

Що буде змінюватися. Маємо надію, що в зв'язку з тим, що ми тепер офіційний вид спорту, будемо мати хоч якесь фінансування на проведення чемпіонатів України.

З курсом євро неможливо вгадати, що буде з українськими спортсменами на міжнародних змаганнях. Якщо не з'являться джерела фінансування, хоча б в особі Міністерства молоді з спорту.

Сподіваємося, що це інтрев’ю наштовхне когось до зацікавленості новим видом спорту, або до підтримки цього виду. Й ми ще побачимо успіхи українських спортсменів.

ОСТАННІ НОВИНИ

16/01/2023
Інформація про членські внески 2023

Шановні друзі!

Розпочався Новий рік, хоча ситуація в Харкові дуже складна, але життя продовжується, ми маємо нові спортивні плани та маємо надію, що вони здійсняться.

Ми запрошуємо всіх, хто має можливість, прийняти участь в спортивних змаганнях міжнародного, всеукраїнського та обласного (якщо буде змога їх провести) рівня, згідно Календарних планів. Харківський відокремлений підрозділ ФАіС України працює як дистанційно, так і в Клубі альпіністів (при потребі, за скороченим графіком). За інформацією на сьогодні, в поточному році планується фінансування спортивних заходів.

10/01/2023
Миколаю Міщенко - 85!

Сьогодні, 10 січня, своє 85-річчя відзначає харківський альпініст Микола Акимович Міщенко.

Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, «Сніговий барс», інструктор з гірських лиж, член Спілки художників.
Вітаємо вельмишановного Ювіляра від спільноти українських альпіністів! Бажаємо миру, добра, здоров'я, душевного тепла та творчої наснаги! 

Ми обов'язково ще зустрінимося в нашому Клубі альпіністів!!!

01/01/2023
З Новим 2023-м роком!

Цей рік був важким та страшним для нашої країни! Підступний ворог прийшов на нашу землю. Багато хто з нас змушений був покинути свої домівки, і нас розкидало по всьому світу.

Багато хто з альпіністів пішов на передню лінію фронту захищати нас та нашу країну! Молимося за них!

Знаю, що є втрати у наших лавах. Нас покинули найкращі… Світла пам'ять і дяка їм! Належно всіх вшануємо, коли повернемо мир на нашу землю!

22/12/2022
Перший чемпіонат України зі скі-альпінізму

Шановні спортсмени, Федерація альпінізму і скелелазіння України  сповіщає, що строки проведення першого Чемпіонату України зі скі-альпінізму змінюються на 27-29 січня 2023 року (замість раніше запланованого 13-15 січня). Це пов’язано з аномально теплою погодою і відсутністю достатнього снігового покрова, необхідного для обладнання траси змагань на місці проведення заходу (гірськолижний комплекс «Буковель»).

13/12/2022
Помер харківський альпініст-ветеран Ігор Нечипоренко

Вчора, 13 грудня, на 89 році життя, пішов від нас наш друг та активний член Харківського клубу альпіністів – Нечипоренко Ігор Олександрович (08.04.1934 – 13.12.2022). У червні цього року він втратив свою вірну супутницю Емілію Іванівну Нечипоренко (Богдан) (1935-2022), яка багато років очолювала Раду ветеранів нашого Клубу. У цей нелегкий час для України іноді здається, що життя і смерть ходять поряд...

Ігор Олександрович був досвідченим альпіністом, хорошим товаришем, душею компанії, завжди нерозлучний з гітарою.