Свяжитесь с нами   |   Контакты

.

Вход для пользователей

Канал новостей

RSS-материал

Валентин Сипавін ледолаз номер один!

15 March, 2018

Ідея розпитати найбільш активного льодолаза України прийшла після повідомлення тренера збірної України з альпінізму Геннадія Копейки про те, що не буде українських спортсменів на міжнародних стартах.

Стало цікаво, чим взагалі наразі живе українське льодолазіння? Тому декілька абстрактних запитань вилилося в повноцінне інтерв’ю. А між тим, льодолазіння - майже олімпійський вид спорту. Широко підтримується в UIAA. Й в ньому у українських спортсменів були успіхи зовсім не так давно.

Льодолазіння в Україні. Інтерв’ю з Валентином Сипавіним
Fram Equipment·19 февраля 2018 г.

Як багато людей займається льодолазінням в Україні? Бере участь в змаганнях по льодолазінню.

    Насправді порахувати, скільки людей займається льодолазінням в Україні зараз - неможливо фізично. Це те ж саме, що запитати, скільки займається легкою атлетикою. Професійно - мало, на аматорському рівні (на кшталт, альпініст, який взимку кілька разів виїхав на бурульки у Кам’янец-Подільський) - багато.

Тим більше, що зараз це стає дуже доступно. Спорядження є, лід теж іноді замерзає. За бажанням можна виїхати в інші країни. Тому такі заходи можна побачити в стрічці на фейсбуці, але про деякі я, наприклад, взагалі не знаю.

Ось недавно моїй дружині пише якийсь хлопець і питає, ключі гайкові, щоб поміняти “клюви” на Грівель Монстр. :) 

Є трохи українців, які живуть в Європі, і досить часто лазять по замерзлих водоспадах. Їх небагато, але рівень цих людей досить високий, тому що з льодом в Європі краще ніж у нас. Я можу сказати про тих, хто лазить більше спортивне льодолазання. Це ми говоримо зараз про драйтулінг і про тренування на тренажерах. Таких людей дуже небагато, а хорошого рівня - одиниці. 

Раніше було краще, іноді по 5-7 спортсменів їздили від України на етапи Кубка Світу, Чемпіонати Світу й Європи.

Зірковий час був зовсім недавно. У 2013-му на Чемпіонаті Світу і в 2014-му на Чемпіонаті Європи Україна займала в командному заліку 2-і і 3-ті місця. У минулому році нас їздило всього 2 людини, в цьому році поки 0.

Але є позитивна тенденція в плані чемпіонатів України. За 5 років роботи ми відстояли те, що льодолазіння тепер офіційний вид спорту, і можна виконувати розряди на змаганнях.

Хоча учасників не сильно багато, але є чітка тенденція розвитку в Одесі, активні хлопці в Запоріжжі, Львові, Києві. З дівчатами поки важко... 

    З яких регіонів ці люди? В яких регіонах України є постійні льодолазні школи?

Про постійні школи говорити не доводиться. Я думаю, що практично постійно тренуються тільки в Харкові. 

У Києві проблема з залом. 

В Одесі були дуже активні хлопці, але якось всі роз'їхалися в інші міста або пішли в інші активності. А раніше там проводили чемпіонати області, багато тренувалися на великому скеледромі на березі моря…

У Львові є активні хлопці на скеледромі Бухта. Навіть проводили там чемпіонати області. У тому числі і зі "швидкості".

У Запоріжжі хлопці активні, але лазять більше по скелях. І їм це в кайф.

Є активні хлопці в Дніпрі, кілька років тому там навіть заливали бурульку для змагань в місті. І було круто. В 2011-му чи 2012-му році ми з дніпропетровським Ігором Тяпкіним вигравали зв'язки на фінальному кубку Росії по льодолазанню в Архангельську.

Зараз намагаються там щось зробити, так як у них є скеледром на вулиці. Будемо щось думати.

Хто є найбільш відомим льодолазними тренерами в Україні? Хто двигун цього виду спорту в Україні?

Нікого немає.

Окремо треба сказати про двигун спортивного льодолазання в Україні в останні років 5. Це Михаревич Олексій. Свого часу він був моїм студентом, я витягнув його в на другому курсі в Крим і понеслося.

Він брав участь у всіх льодолазних проектах, а їх було чимало. Якщо хто пам'ятає, він був в Києві на Ice Fest в 2012-му році з болдерінгу, пробивав траси для драйтулінга в Криму, їздив на міжнародний семінар підготувальників, аспірант UIAA. Всі чемпіонати України він організовує з 2013 року, і є підготовщиком трас. Чемпіонати у Львівській та Одеській областях декілька років підряд теж він готував, проводив тренування в найлютіший мороз в Харкові на вулиці і так далі. Саме він на моїх тренуваннях страхував людей сотні годин свого часу, ми з ним будували перший стенд під кішки в Харкові (поки не відкрилася Вертикаль в Харкові).

Тому я вважаю, щоб розвивати в Україні льодолазанння, треба не спортсменів підтримувати, а Олексія . Щоб мотивувати його їхати у Львів, Дніпро, Одесу, Київ, крутити траси і робити змагання. Тому що я розумію, якщо він в якійсь момент скаже: “Валік, я більше не хочу безкоштовно мерзнути на вулиці з вашим льодолазінням.” То й в Харкові все швидко закінчиться :( Бо я зараз в Харкові нечасто, в основному всі тренування він проводить .

Хто найбільш відомий спортсмен в Україні? Який у них досвід міжнародних стартів?

Найтитулованіший - це одесит Женя Кривошейцев. Триразовий (якщо не помиляюся) Чемпіон Світу. Але зараз на старти вже кілька років не їздить.

Я останні 10 років не пропускав жодного міжнародного старту UIAA.

З сильних спортсменів можна назвати Кайдаша Володимира (Одеса), Білецьку Євгенію, Мельникова Іллю (Харків). З Мельниковим ми якраз і були призерами ЧС і ЧЄ в командних заліках. Але у всіх практично зараз спад настрою, з цим курсом євро. Поїхати в Європу або далі - дуже дорого, а фінансування немає.

 

Молоді практично немає. Більше з економічних причин, думаю. Все дороге. Пара хороших льодових молотків - 500-900 євро, кішкоботи - 200-500 євро, каска, рукавички спеціальні .... тому в Харкові і тримається ще хоч якось на ентузіазмі і моєму спорядженні.

Що потрібно від спортсмена, щоб брати участь в українських змаганнях? Який досвід, тренованість, документи, гроші на участь?

Головне бажання. Ми зараз всіх агітуємо приїжджати на чемпіонати України. Ось в грудні був перший чемпіонат України, на який ФАіС України виділила грошей. І розряди присвоювалися.

Є ще ряд вимог. На ЧУ потрібна заявка від облспорткомітету. І відповідно штамп фізкультурного диспансеру. І якщо штамп диспансеру можна на свій страх і ризик підробити на кольоровому принтері (жарт), то штамп облспорткомітету повинен бути. Є певні вимоги до формату виконання розрядів. Повинно бути учасників не менше ніж з 6 областей України.

Ну і здати внески в ФАіС України.

На змаганнях ми даємо практично все в прокат: молотки, каски, кішкоботи, системи ... рукавички тільки свої треба :)
Тому, користуючись нагодою, всіх запрошуємо на Чемпіонат України, який відбудеться в Харкові 23-25 березня.
Якщо хтось, хто прочитає, захоче приїхати - пишіть мені на ФБ, все розповім і проконсультую.
Але тут ще є якесь совкове гальмо у народу: чого я туди поїду ганьбитися, все одно харків'яни все виграють.

Це реальний глухий кут, хлопці!

Змагання - це фан, можливість чогось навчитися у сильних, реально оцінити свої сили, познайомитися з новими людьми і так далі. Пам'ятаю, в 2009-му я вирішив поїхати на перший кубок світу в Румунію. Так ми удвох сіли в поїзд і поїхали. Я тоді лазив ще в саморобних кішкоботах з ковзанів, перероблених з Грівель Монстр. Але з першого разу я побачив еліту світову і зрозумів, до чого треба прагнути…

Тому приїжджайте!

Які є всеукраїнські старти?

Уже 5 років проводяться всеукраїнські старти у вигляді чемпіонату зі складності, і вже роки 3 як ми проводимо змагання і на "швидкість". У грудні цього року був болдерінг вперше. Я, на жаль, пропустив.

Насправді кожен старт він по суті всеукраїнський. Стартів мало, ось всі й намагаються приїхати. Будь це Одеса, Харків чи Львів.

Які є найбільш популярні і представницькі міжнародні старти?

Є такий сайт theuiaa.org http://www.theuiaa.org/ice-climbing/

Там все є. Всі календарі, результати, програми змагань, і навіть прямі трансляції з кожного етапу. Можна і в запису подивитися. У минулі роки у нас хлопці в якомусь кафе сідали ввечері подивитися на наші виступи в фіналах і вболівали. Реально крута штука. Батьки дивляться он-лайн, друзі …

Всі кубки світу класні, це особлива атмосфера, про кожен можна багато говорити ...

Але краще один раз з'їздити.

Що потрібно для участі українських спортсменів у міжнародних стартах? Порядок витрат на спортсмена і на команду?

По суті треба трохи бюрократії, яка спортсмена не особливо турбує, тому що я все роблю. Потрібна міжнародна ліцензія (я оформляю). І власне все.

Ну і гроші на поїздки.

Арифметика проста: квитки на літак, ліцензія 50 євро в рік, 50 євро кожен стартовий внесок, жити взимку недешево, особливо в Швейцарії і Франції (30 євро день мінімум), машина на прокат + бензин і автодороги), поїсти... це Європа.

Другий рік проводять кубок в Китаї, 8й рік в Кореї. Ось туди злітати вже від 1000 $. А ще кубок в США ...

В сезоні 2018-го року 5 стартів: Швейцарія, Італія, Китай, Корея, Росія. На все мінімум на людину думаю, близько 3000 $. І це тільки поїздки. А плюс ще підготуватися: дзьоби і зуби на кішки запасні, рукавички як витратний матеріал на тренуваннях, вітамінчики й амінокислоти ну і так далі ...

Чи є державна або спонсорська підтримка спортсменів?

На міжнародні старти жодного разу за 10 років я не отримав ні копійки.

Нас дуже довго підтримує Экипировочный центр "Северная стена" (Київ). Насправді Иванченко Владимир зробив неможливе ще пару років назад. Користуючись нагодою, йому величезний респект і повага! При всіх труднощах 2013-2015-х років і скачках курсів валют, він особисто давав гроші на проведення Чемпіонату України. І якби не він, ми б просто не змогли б ці чемпіонати проводити!

Президент Харківської Федерації Геннадій Копейка нас дуже підтримує. Веде роботу зі спорткомітетом, ФАіС України і так далі.

Яке мінімально необхідне спорядження потрібно для льодолазіння?

Тут класика: бури, каска, система, мотузка, реверс, черевики, кішки, рукавички і льодоруби.

Якщо спортивне льодолазіння - то тут трохи складніше. Молотки спеціальні треба/бажано, кішкоботи, змінні зуби і дзьоби, рукавички. Ну і головне, потрібен тренажер. У нас в Харкові є тренажер, куди можна бити кішки, там і проходять всі чемпіонати України поки.

У чому особливість цього виду спорту взагалі? Наскільки можна поєднувати із суміжними видами? Альпінізм, скелелазіння, туризм ...

Все залежить від того, яким льодолазінням ти хочеш займатися. Це як гірський туризм і скелелазіння.

Якщо просто лазити по льоду в Кам'янці-Подільському або на бурульки в кар'єрі - це основа основ в тому числі і для альпінізму. Люди освоюють роботу на льоду, працюють з льодовими молотками, вчаться ставити ногу на різному льоду...

Які вимоги до арен для цього виду? Що є придатного в Україні?

Змагання проходять в кішкоботах. І по прийнятим і затвердженим українським правилам теж. Тому в першу чергу головною проблемою є те, що в фанеру стенду потрібно бити кішки, що може здатися дурістю спочатку.

На сьогоднішній день в Україні є тільки один стенд такий - Харківська Вертикаль.

І то там трохи таких площин.

Тому ми на зиму зашиваємо скелелазні площині просто листами фанери. І зачіпки крутимо на саморізи. А не на болти (на відео видно).

В Одесі була така практика, у Львові. Але багато фанери коштує дорого, кожен старт дорогий. Особливо якщо врахувати те, що хороші траси можна зараз зробити тільки на хорошому нависанні. А крутити фанеру на нависання - важко.

Ну і плюс, якщо лазити на людному стенді, то треба враховувати, що новачки спочатку часто кидають молотки і вони летять в різні боки.

Лазіння в скельниках з молотками - штука хороша, прикладна. Але від лазіння в кішкоботах відрізняється дуже сильно.

Які перспективи у льодолазіння в Україні?

Перспективи. Ну тут все сумно. ФАіС України абсолютно не допомагає, тільки змушує займатися бюрократією. Можна багато бруду тут вилити, але не буду. Тому руки часом опускаються. Ми ж не пацани молоді, щоб нас відфутболювали, типу кома стоїть не там в регламенті чемпіонату України, йдіть переробляйте. Ну та й Бог з ними.

Є висока ймовірність того, що Китай може включити льодолазіння в програму зимових Олімпійскіх Ігор в Пекіні в 2022м році. Тоді будемо дивитися вже.

А шанси є на Олімпіаду. Китайці дуже активно взялися за льодолазіння в останні 2 роки.

На сайті ФАІС є список льодолазної комісї. Хто в ній за що відповідає?

На сайті старий склад. Женя Крівошейцев вже відійшов від справ. Загалом є я, Михаревич Олексій і Копейка Геннадій. Ось ми втрьох і "тягнемо" усе льодолазіння. Копейка займається документацією, спілкуванням з Міністерством і ФАіС України, працює з обласпорткомітетом Харківським. Михаревич робить всі змагання.

І поводить громадські тренування в Харкові.

Ledolaz Ukraine https://www.facebook.com/groups/ledolaz/

Які найближчі плани з розвитку льодолазіння в Україні?

Насправді була ідея провести в перший раз Кубок України, який би складався з декількох етапів. Труднощі, наприклад, в Одесі, Харкові та Львові. Але президент ФАіС України Симоненко висмикнув зі списку практично всі змагання. Відповідно, якщо їх немає в календарі Міністерства спорту, то і отримати фінансування організатори не можуть, а учасники - оплату проїзду і відрядні.

Тому за фактом навесні пройде один важливий старт - Чемпіонату України 23-25 березня в Харкові. Трудність та швидкість.

Що змінилося за останніх кілька місяців?

У міністерстві затвердили розрядні нормативи. І ми провели відкритий чемпіонат Харківської області в листопаді і Чемпіонат України з болдерінгу в грудні. І деякі учасники вже виконали нормативи 1 спортивного розряду. І кілька людей з Одеси, Києва і Харкова виконали нормативи Кандидат в майстри спорту.

Я не знаю, оформляють їх хлопці в Одесі і Києві, у нас знову ж Михаревич Олексій, за підтримки Обласної Федерації займається оформленням цих звань і розрядів.

Що буде змінюватися. Маємо надію, що в зв'язку з тим, що ми тепер офіційний вид спорту, будемо мати хоч якесь фінансування на проведення чемпіонатів України.

З курсом євро неможливо вгадати, що буде з українськими спортсменами на міжнародних змаганнях. Якщо не з'являться джерела фінансування, хоча б в особі Міністерства молоді з спорту.

Сподіваємося, що це інтрев’ю наштовхне когось до зацікавленості новим видом спорту, або до підтримки цього виду. Й ми ще побачимо успіхи українських спортсменів.

Новости экспедиций

18 March, 2020

Шановні альпіністи, льодолази та скелелази Харківської області! Ми дуже сподіваємося, що епідемія коронавірусу найближчим часом піде геть, та ми наблизимося до активної фази спортивного сезону - 2020. Запрошуємо Вас брати участь в офіційних спортивних заходах ФАіС України та ФАС Харківської області.

До участі в змаганнях долучаються члени відповідних федерацій, тому просимо своєчасно здати членські внески. Крайній термін - до 1 квітня 2020 року. Хто хоче отримати пластикову клубну картку безкоштовно, повинен здати внески до 23 березня. Дрібними партіями карта буде виготовлятися за окрему плату.

22 February, 2020

Уважаемые альпинисты и скалолазы
в спорткомплексе НТУ «ХПИ» пройдут соревнования по технике альпинизма.

Соревнования проводятся в несколько этапов:

Первый этап - «Новичковские связки».
Проводятся по упрощенной схеме.
23 февраля (15.00 - 20.00), 24 и 26 февраля (17.00 – 21.00)
В схему связки входят два участка подъема (смена ведущего) и два спуска. Таблица штрафов прилагается.

10 February, 2020

12 февраля 2020г в 18:00 в Харьковском областном клубе альпинистов состоится Клубный вечер.

Павел Сидоренко презентует свои два новых фильма о восхождении на Эверест и Манаслу в 2019-м году!

Традиционно в феврале мы также чествуем наших друзей, погибших в горах: Виктор Пастух (ДР – 08.02.1957) и Игорь Свергун (ДР – 10.02.1966).

Приглашаются все желающие!

4 February, 2020

4 февраля 2020 года исполняется 90 лет Небораку Валентину Степановичу. МС по альпинизму (1966), инструктор-методист 1-й категории. Обладатель жетона «Спасательный отряд» (1967). Чемпион Украины.

Первые шаги в альпинизме сделал в Домбае в 1956 году, значок «Альпинист СССР» получил за восхождение на в. Сулахат. Через 2 года со 2-м спортивным разрядом окончил Всесоюзную школу инструкторов по альпинизму в а/л «Джан-туган». В дальнейшем повышал спортивное мастерство и инструкторскую квалификацию в альплагерях «Красная Звезда», «Домбай», «Цей», «Торпедо», «Баксан», «Алибек», «Айлама», «Ала-арча».

28 January, 2020

Про досягнення Федерації альпінізму і скелелазіння Харківської області (ФАС ХО) звітували на традиційному щорічному вечорі, який відбувся в грудні 2019-го.

Ще раз вітаємо членів федерації, які були відзначені на вечорі Почесними грамотами ФАСХО, та запрошуємо отримати призи за спортивні досягнення! На кожного з них чекає Календар 2020 "Вершини харків'ян", який можна отримати в Харківському обласному клубі альпіністів!

А досягнень було не мало. У 2019 році харківські альпіністи піднялися на Еверест, Манаслу, Монблан (південний бастіон і багато разів по класиці), Маттерхорн, Аконкагуа, Альпомайо, Казбек, Ельбрус, Ушба, Арарат, Леніна, Ама-Даблам, Айленд-пік, Орисаба і багато інших вершин на різних континентах Землі.