Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

НА МЕСТЕ «ИВУШКИ» СТОЯЛА БАТАРЕЯ

Баров К.А. – участник ВОВ
А вот как рассказывал о своей фронтовой судьбе один из популярнейших украинских альпинистов, любимый внук корифея украинской сцены, народного артиста УССР Н. Синельникова, мастер спорта Кирилл Александрович Баров.

― Кто знает, как сложилась бы моя судьба, если бы не война, ― вспоминал Кирилл Александрович. ― 1941 год стал для меня совершенно особенным годом. 11 февраля у меня родился сын, а 14 марта я защитил в ХИСИ дипломный проект. В горы рассчитывал отправиться чуть позже, в июле, но 23 июня был уже с однокурсниками в райвоенкомате. Не знаю, почему, но определили меня сразу же в артиллеристы. В 225-ом орденов Суворова и Кутузова отдельном полку ПВО Резерва Главного командования, вошедшем в 1944 году в состав легендарной казачьей конно-механизированной дивизии генерала Иссы Плиева, прослужил всю войну.

23 августа 1943 года мне посчастливилось участвовать в освобождении родного Харькова. Мы тогда, после тяжелых боев, входили в город с севера, все мосты через реки были взорваны, и наши саперы принялись наводить временные переправы. Нам приказали охранять их от воздушных налетов. Батарею мы разместили как раз на том месте, где позже выросло кафе «Ивушка», ― первый деревянный мост наводили именно там, остатки его свай бывают видны, когда вода уходит из реки. Пострелять нам в тот солнечный день, понятно, пришлось. И даже один «фоке-вульф» мы сбили. На память об этом у меня остался орден Красной Звезды, и мне он особенно дорог, потому, что скромная награда как бы отметила мой вклад в освобождение родного города. «Харьковским» с той поры начал называться наш полк.

До моей улицы Дарвина от наших позиций по прямой было несколько сот метров, но только на следующий день, когда напряжение спало, мне удалось на пару часов забежать к родным. Через всю Украину прошли потом с боями на Запад, форсировали Днепр, участвовали в вошедшей в историю битве за Яссы, освобождали Румынию, на венгерской земле совершили дерзкий рейд по вражеским тылам, бились за Прагу, а День Победы отпраздновали в Австрии. Никогда этого не забуду.

Кстати, там же, в Замеринге, в конце мая 1945 года гвардии сержант Баров не удержался и снова пошел в горы, совершил два восхождения, открывших мировую серию в его долгой альпинистской практике. Но не меньшим праздником для зенитчика был приказ о демобилизации, тем более, что его, имевшего специальность строителя, он коснулся одним из первых.

Н.А. Олейник, Ю.И.Грот «История физической культуры и спорта на Харьковщине», Харьков-2002.

Опубликовано: 
14 August, 2017

ОСТАННІ НОВИНИ

03/03/2026
Збори харківського підрозділу ФАіС України

3 березня 2026 року відбулися збори Відокремленого підрозділу Федерації альпінізму і скелелазіння України у Харківській області. На порядку денному було три питання: звіт про роботу у 2025 році, вибори Голови харківського підрозділу, обрання делегатів на Звітну Конференцію ФАіС України за підсумками роботи Федерації за 2024-2025 роки, що відбудеться 14.03.2026р. 
По первому питанню були обговорені успіхи та проблеми підрозділу за минулий рік. По другому - Головою Харківського ВП обрано Геннадія Копейку. По третьому - обрані делегати на Конференцію ФАіС України:

03/03/2026
На 85-му році нас покинув Микола Кокодій

У нас знову втрата… 2 березня на 85-му році життя покинув нас активний член нашої спільноти Харківського клубу альпіністів, альпініст, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Григорович Кокодій.
Микола Григорович у молодості займався альпінізмом, не досяг високих вершин, але він скорив багато вершин у науковій діяльності. Він полюбляв клубні збори альпіністів, майже завжди був присутній - інтелігентний, освічений, скромний, ввічливий - дуже приємний співрозмовник. 
Світла пам’ять нашому другу!

06/02/2026
Сумна новина, помер Володимир Сухарєв!

Сумна новина, вчора 5 лютого помер Сухарєв Володимир Миколайович.
Перед його 85-річним Ювілеєм (тиждень тому) йому робили чергову операцію, після якої він знаходився в реанімації...
Володимир Миколайович все своє життя присвятив справі альпінізму. Він був неординарною людиною зі своїм баченням, зі своїм характером, але дуже багато зробив для розвитку харківського та українського альпінізму. Його вихованці щиро його шанували та поважали, бо там де керував Сухарєв завжди була тепла атмосфера та родинні відносини.

28/01/2026
Сухарєву Володимиру Миколайовичу – 85 років!

Майстер спорту з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, Чемпіон СРСР, рятувальник з Великої літери – методист та практик. 1980-1989 – начальник рятувальної служби та учбової частини альптабору «Цей». Професійний спортивний працівник, який присвятив більш 40 років свого життя роботі в альпіністських секціях Харкова: ХМІ, ХАІ, ХПІ, ХІРЕ.

Найкращі сходження: пік Шпіль (6 кат.скл., першосходження, 1 місце чемпіонату СРСР), Двозубка Аманауза (6-А у двійці з С.Бершовим), Південна Ушба (6-А, маршрут Арцишевського, 6-А), Зах. Домбай (5-Б, першопроходження).

15/12/2025
Семінар зі скелелазіння на скеледромі «Вертикаль»

 

13-14 грудня 2025 року на скеледромі «Вертикаль» пройшов благодійний семінар судівства та навчання постановки скелелазних маршрутів. Це наш перший та дуже корисний досвід.
Дякуємо Михайла Шалагіна.
Наші тренери та спортсмени мали можливість самі придумувати,робити та пролазити нові маршрути. 
Дякуємо Галині Кіпаренко за детальний розгляд правил судівства.
Плануємо продовжити роботу в цьому напрямку.
Захід проходив за підтримки ФАіСХО (Геннадій Копейка, Валентина Маренич).