Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Баров Кирило Олександрович

дата народження: 
11.08.1917
дата загибелі (смерті): 
24.12.2006

Баров Кирилл Александрович (1911 –2006).: Участник ВОВ.Учасник ВВВ. МС із альпінізму (1953), заслужений тренер України (1966), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон України та СРСР. Працював головним спеціалістом з архітектури Державного проектного інституту «Міськбудпроект» (До 2003). Початок занять альпінізмом — 1933 рік, відтоді перерва була лише на період ВВВ. Війну закінчив із трьома пораненнями та трьома орденами: Червоної Зірки, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня. Одним із перших отримав рідкісний значок — «Альпініст СРСР — 5000 м» за сходження на Ельбрус та роботу інструктором на 1-й альпініаді Кабардіно-Балкарії у 1935 році. Того ж року отримав звання ст. інструктора з альпінізму. З 1947 протягом 12 років був нач. навчальної частини альпіністських таборів «Червона Зірка», «Медик», «Батьківщина», «Спартак». Починаючи з 1957 року понад 20 років працював нач. та ст. тренером Всесоюзної, Середньоазіатської та Харківської шкіл інструкторів з альпінізму. Чітко вивірені та відпрацьовані програми підготовки інструкторів та величезна кількість учнів дозволяють говорити про «Школу Барова» — стилі роботи, що поєднує не тільки високоякісну методичну підготовку, а й високі спортивні та етичні норми тренерів та інструкторів. Одним з принципів роботи К.А. Барова — «Інструктор повинен ходити» — керувалося не одне покоління викладачів школи інструкторів альпінізму. Найкращі сходження: Ушба — п/п «хрест»; п. Леніна; п. Комунізму та п. Є. Корженевської в одному сезоні; п/в на Мамісон (4358 м), Чанчахі-хох (4420 м), під/в Коштан-тау (5151 м), Дих-тау (5204 м), траверс Шхельди (4295 м). Один із засновників Харківської обласної федерації альпінізму та міського клубу альпіністів. 18 років був незмінним заступником голови обласної секції альпінізму.
24 грудня 2006 року у Санкт-Петербурзі на 89 році життя помер видатний Альпініст і Вчитель

Його сестри — Тетяна та Наталія Барови — також були альпіністками високого класу. У 1935 році вони — студентки Харківського художнього інституту — вперше приїхали до Українського альпіністського табору в Домбаї. Після закінчення 1936 р. школи інструкторів в Адил-су працювали мол. інструкторами, в сезоні 1937 ними вже були підкорені вершини 2-ї категорії складності. Життєрадісні, ініціативні у навчанні та суспільному житті табору, чуйні — саме цими якостями вони заслужили любов та повагу товаришів. Тетяна Барова загинула під час спуску з Ушби Півн. у серпні 1938 року. Наталія в 1940 р. здобула 1-й розряд, після війни — звання ст. інструктора. До 1950 за плечима у неї велика кількість вершин, включаючи 4-й к. с. На той час вона стала професійним художником, працювала у Російському драматичному театрі. Член Спілки художників, лауреат конкурсу на найкраще оформлення шекспірівських п'єс. У 1952 р. Н. Барова померла після тривалої хвороби через травму, отриману на одному зі сходжень.

ОСТАННІ НОВИНИ

11/09/2025
Вітаємо з Днем народження харківського альпінізму!

11 вересня 1931 року харківські альпіністи Михайло Погребецький (1892-1956), Борис Тюрін (1911-1936) та Франц Зауберер (1904-1944) вперше піднялися на вершину Хан-Тенгрі (7010м). Організована експедиція була Михайлом Погребецьким із Харкова – на той час столиці України.
На відміну від попередніх науково-дослідних експедицій Михайла Погребецького на Тянь-Шані (1927-1930рр), експедиція 1931 мала спортивну альпіністську мету - підкорення вищої точки Тянь-Шаню. Тільки піднявшись на вершину Хан-Тенгрі, альпіністи побачили ще вищу вершину, яку пізніше назвали – пік Перемоги.

08/08/2025
Вітаємо команду харківських скайрайнерів!

Вітаємо команду харківських скайрайнерів з результативною участю в чемпіонаті України з альпінізму (дисципліна "скайранінг"), який проходив 2-3 серпня 2025 року на гірськолижній базі "Буковель".
Результати (вертикальний кілометр):
Антон Трофімов - 5 місце,
Яна Тимошенко - 5 місце, 
Оксана Андрощук - 11 місце.
Результати (висотні перегони):
Антон Трофімов - 8 місце,
Олена Бабич - 6 місце,
Наталя Пустовойтова - 7 місце.

23/06/2025
Річниця загибелі харківських альпіністів.

12 років тому, о 8:00 сонячної неділі, мені зателефонував друг і сказав, що у ЗМІ пишуть про загибель українських альпіністів у базовому таборі Нанга-Парбат. Там була експедиція альпіністів Харківського клубу альпіністів під керівництвом Ігоря Свергуна.

У мене зв'язок із ними був через супутниковий телефон, який не відповідав на дзвінки. За годину мені зателефонував з невідомого номеру телефону Олександр Заколодний, який був учасником цієї експедиції. Я не міг повірити його словам і кілька разів перепитував… У ніч з 22 на 23 червня 2013 року, у базовому таборі під вершиною Нанга-Парбат (Пакистан) було розстріляно терористами 10 альпіністів, серед яких загинули наші товариші – альпіністи Харківського обласного клубу – Ігор Свергун, Бадаві Кашаєв та Дмитро Коняєв.

28/05/2025
Альманах "Роки та стежки"

Вийшов друком 5-й випуск альманаху "Роки та стежки".
Це традиційне видання харківської туристичної спільноти. Велика дяка редактору збірки - Сергію Бикову, який у цей непростий час зібрав захоплюючі оповідання та вірші від 27 авторів, серед яких і голова Харківського альпклубу Геннадій Копейка.
Барвисте видання 29х18 см, 380 сторінок, вкладка із 40 кольорових сторінок.
Є кілька екземплярів у Харківському обласному клубі.
Замовити книгу можна на: https://travelbook.in.ua/shop/2374.html

16/05/2025
Троє харків'ян піднялися на Еверест!

14 травня, одразу шестеро українців та українок піднялися на Еверест, серед них троє харків'ян – Валентин Сипавін, В'ячеслав Калашников, Маргарита Дяченко.

Це стало найбільшим груповим сходженням на найвищу вершину світу в історії українського альпінізму. Також наймасовішим стало сходження українців наступного дня - четверо альпіністів зійшли на четверту вершину світу Лхоцзе (8516м), яка поруч. 

В'ячеслав Калашников з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і став на захист країни. Він провоював майже три роки, звільнився через поранення. І ось він зійшов на Еверест.