Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Хомутов Валерій Васильович

дата народження: 
22.07.1942
дата загибелі (смерті): 
01.09.2014

Хомутов Валерий Васильевич (1942).МС з альпінізму (1978), ЗМС та МСМК (1982), інструктор-методист 2-ї категорії (1979). 1-й розряд зі скелелазіння. Радіоінженер. Співробітник фірми "Альп-профспорт". У 1962 році почав займатися альпінізмом і спортивним скелелазінням. У 1965, 1966 pp. займав призові місця у першостях зі скелелазіння ЦС ДЗГ «Буревісник» та м. Харкова. Ним пройдено стінні маршрути та траверси вищої категорії складності: тр. в. Двійня, 5А (1971); тр. п. Марія по Пн.-Сх. ребру - Міралі - Чимтарга, 5Б (1972); Домбай-Ульген, Зах. по Пн.-Зх. стіні, 5Б (кер.; у команді: З. Басрієв, Х. Вищенко, В. Сичов, О. Тарасенко, О. Хлибов) (1973); п. Є. Корженевської по Пд. ребру, 5А (1974); тр. п. Ошаніна - п. Москви, 5Б (1976); п. Холодна стіна (1983); п. Перемоги через Зх. вершину (1985). Спеціалізація в альпінізмі - висотні сходження. Сім разів був на семитисячниках країни: п/п на п. Ахмаді Доніш по Пн. стіні (1980); п. Ленінград - 2-е місце у чемпіонаті Союзу (1981); сходження на Еверест у складі 1-ї Радянської Гімалайської експедиції (1982). Брав активну участь в обробці маршруту та організації проміжних таборів, при цьому двічі піднявся понад 7000 м, один раз вище за 8000 м. На вершину Евересту зв'язка Хомутов — Пучков — Голодов піднялася у день Перемоги — 9 травня 1982 року. Це було завершальне сходження експедиції. Нагороджений орденом Дружби народів. Про це сходження у книзі «Еверест-82» (М., ФіС., 1984) у розділі «Еверестівці розповідають» В. Хомутовим написано розділ «Гора як гора».

ОСТАННІ НОВИНИ

24/02/2023
ЯНГОЛИ СПОРТУ...

Сьогодні, в день річниці російської агресії, в харківському метрополітені відкрита фотовиставка «Янголи спорту». Виставку відкрив мер Харкова Ігор Терехов.

На виставці представлені фотографії спортсменів, життя яких обірвалося через повномасштабну війну. Серед них - чемпіони світу і Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських і неолімпійських видів спорту, ветерани спорту і діти, які тільки починали свій спортивний шлях і чиє життя жорстоко обірвалося.

05/02/2023
Відбувся перший Чемпіонат України зі скі-альпінізму

Україна - велика держава і як ніколи єдина! Незважаючі на страшні втрати на сході, на заході ми працюємо на перемогу і на продовження життя!
28-29 січня 2023 року Федерація альпінізму і скелелазіння України провела на базі гірськолижного комплексу «Буковель» перший офіційний Чемпіонат України зі скі-альпінізму (безпосередня організація змагань - ГО "Твоя пригода", керівник Олександр Олівсон, голова Комісії зі скі-альпінізму ФАіС України).

04/02/2023
Неймовірна втрата!

Неймовірна втрата для Харківського клубу альпіністів та для сучасного українського альпінізму! 21 січня між Соледаром і Бахмутом в одному бою, немов на одному сходженні, загинули двоє друзів альпіністів - Олександр Заколодний та Григорій Григор’єв.

Вічна пам'ять героям!

Олександр і Григорій тепер знову поруч. Назавжди...

Вони зараз пов'язані одною мотузкою, як раніше в горах. Ця мотузка зв'язує їхні хрести на могилах та об'єднує їхні душі!

02/02/2023
Поховання Григорія Григор'єва.

Поховання харківського спортсмена- альпініста Григорія Григор’єва, який загинув разом з Олександром Заколодним 21 січня 2023 року в боях під Соледаром,  відбудеться у четвер, 2 лютого, о 13:00 годині. Прощання на кладовищі №18 (пр. Гагаріна, виїзд на Безлюдовку).

Запрошуються всі, хто бажає вшанувати пам’ять загиблих героїв!

Григорій Григор'єв (35 років) - кандидат у Майстри спорту зі скелелазіння, 2 розряд з альпінізму. Полюбляв різні активності: туризм, марафон, велосипед, тріатлон. Виконував багато громадських справ, працюючи на скеледромі «Вертикаль», завжди допомагав на змаганнях в якості судді. Чесна, добра, порядна людина.

23/01/2023
Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв загинули в бою.

21 січня під Соледаром загинули  харківські альпіністи Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв.

Вони були друзями, обом було по 35, разом тренувалися, змагалися та їздили в гори. У перші дні військового вторгнення вони разом добровільно пішли захищати українську землю, воювали у спеціальному підрозділу та загинули поруч в одному бою.

Офіційно смерть не підтверджена. Бій був тяжкий і їх товариші не змогли забрати тіла загиблих.

Вічна пам'ять! Слава героям!!!