МС з альпінізму (1958), інструктор-методист 1-ї категорії, володар рідкісних звань «Почесний майстер спорту» (1964) та «Почесний рятівник». Чемпіонка України. Лікар швидкої допомоги.
Альпінізмом займається з 1952 р., перше сходження зробила в Домбаї. 1955-1956 гг. - Навчання на Київських курсах з підготовки інструкторів з альпінізму. 1956-1989 р.р. - Інструктор альптаборів країни, від командира відділення новачків до тренера на спортивних зборах та лікаря КСП. В її активі десятки скоєних сходжень, серед яких 10 маршрутів 5 та 6 к. с.: в. Цалгмил; тр. Ушби, Домбая та Бу-Ульген, Корона та Башкара, 6А к. с., п. Щуровського та п. Леніна, Мрія та п. Правди.
Призер та чемпіон різних змагань з альпінізму: чемпіонатів Спілки та першостей України. Брала участь у п'яти українських експедиціях та спортивних зборах у різних районах країни.
Єдина жінка, якій було вручено жетон «Рятувальний загін» (1971). Брала участь у рятувальних роботах харківських альпіністів Р. Маринчева та В. Карася. У її активі безліч виходів у гори за сигналом лиха, у т. ч. стіна Накри і спуск тяжко потерпілого з перевалу Ледешт, стіна Аманауза та Арг у Фанських горах.
З 1995 р. – президент Харківського міського об'єднання ветеранів альпінізму.