Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

На вершине Маттерхорна!

14 August, 2016

Успешно завершена экспресс-экспедиция "Автопробег Гранд Парадизо - Монблан - Маттерхорн" в составе "Звездной связки 90-х" Геннадий Копейка (МСМК, Харьков) - Алексей Макаров (МСМК, Киев)!

Ма́ттерхорн (4478м, по итальянски Monte Cervino) — вершина, расположена на границе Швейцарии и Италии, которая стала одной из последних покорённых горных вершин Альп в силу высокой технической сложности восхождения, а также страха, внушаемого вершиной альпинистам.

Сообщает из Италии Геннадий Копейка:

План нашей экспедиции был составлен довольно жестко, в нем не было заложено время на отдых и на непредвиденную непогоду. После нелегкого 16-ти часового траверса Монблана очень хотелось восстановиться, да и прогноз погоды выдавал лучшее состояние для следующего восхождения с 12 августа. Но мы решили придерживаться плана и сходили на Маттерхорн (с иитальянской стороны, по гребню Леона) в таком графике:

9.08 – переезд Шамони (Франция) – Брей-Червиния (1900м, Италия);
10.08 – подъем на хижину Каррель (3836м), пропустив промежуточную ночевку в хижине Абруцци (2700м). Время перехода – 8 часов;
11.08 – подъем на вершину и спуск в хижину Каррель. Время в пути – 21 час!
12.08 – Спуск из хижины Каррель в Брей-Червиния. Время в пути – 6 часов.

Итого за три дня мы ходили по горе 35 часов!!! В режиме непрерывной напряженной работы, при минимальном потреблении еды и воды. Не лучший результат для спортсменов –альпинистов, но если учесть сложности состояния маршрута и то, что мы члены клуба «под пятьдесят», вполне достойно!

Некоторые подробности: 
К вечеру 9.08 мы приехали в небольшой городок у подножья Маттерхорна - Брей-Червиния, горнолыжный и альпинистский центр, хранящий историю покорения Альп. Красиво оформленные улочки, маленькие ресторанчики, уютные под старину гостиницы. В одном из таких отелей мы и остановились – Punta Maquignaz- за вполне умеренную цену 45 евро.

Хотелось здесь задержаться подольше, но утром, неспешно собравшись, в 12:00 стартонули в сторону горы. Через полтора часа остановились выпить чай в вполне цивилизованной хижине Абруцци, чье имя носит маршрут первопроходцев на пик К2 (8611м) – вторую вершина мира. Приятно были удивлены присутствием ранее здесь наших соотечественников, о чем говорил кем-то оставленный флаг Украины на стене кафе. 

Затем, преодолев нелегкий 6-ти часовой переход, чередующийся то с лазанием по отвесным скальным стеночкам, то пересечением крутых снежных склонов, а в завершении подъемом по виа-фератта (крутые скалы с провешенными для страховки канатами или цепями). В хижине почти все альпинисты уже спали. Так как по прогнозу на завтра ничего хорошего не предвещало, желающих совершить восхождение было не так много, около 40 человек. Говорят, иногда здесь скапливается гораздо больше альпинистов. Мы относительно комфортно разместились спать на нижнем этаже 3-х ярусных стеллажей. 

Поспав часа 3-4, мы были разбужены шумом просыпающихся, для выхода на вершину. Однако большинство из них обратно ложились спать, так как на улице шел снег и крутые скальные стенки и полки залепило слоем снега, что очень существенно повышало сложность прохождения маршрута. В результате на маршрут вышли не больше 15 человек, некоторые из них потом вернулись в хижину, не дойдя до вершины.

Путь на вершину достаточно продолжительный, по пути встречается много отвесных скальных стеночек. В хорошую погоду лазание бы доставило большое удовольствие, но нам пришлось преодолевать скальный рельеф в кошках. Как только выходили на гребень, с северной стороны дул сильный ветер. Хотя сложные места провешены канатами и цепями, это не на много упрощало прохождение маршрута. На канате мокрые перчатки проскальзывают, а порой приходится преодоление нависающие карнизов с достаточно тяжелым рюкзаком, который норовит тебя перевернуть верх ногами.

Мысленно я наметил себе границу: если до трех часов дня не дойдем до вершины, нужно поворачивать. На вершине были в 14:30.

Красота неимоверная!!! Острый вершинный гребень состоит из двух вершинок, на перемычке установлен большой металлический крест. Пять минут на фото, и скорее вниз. Кстати, на маршруте я не фотографировал, хотя нес большой Лешин «Nikon», потому что была очень напряженная непрерывная работа. За 21 час восхождения, мы 3-4 раза остановились выпить воды и пожевать сухофруктов.

Спускаться быстро по заснеженным крутым скалам не получалось. Кульминация наступила в девять часов вечера, когда быстро стемнело. Навигатор показывал, что до хижины осталось 150 метров по вертикале, но путь спуска определить невозможно! Каждая веревка давалась многократными пробами. Главное было, не «дюльфернуть» мимо, потому что подняться вверх сил не хватит… Смирились уже с тем, что придется схватить «холодную ночевку», но останавливаться не хотелось. Снова пошел снег. 

Как в добрых сказках, заканчиваться должно все хорошо. Мы неуклонно приближались к цели, до автоматизма отработав, несколько забытые навыки спуска «дюльфером». Каждое продергивание веревки, затаив дыхание ждали, упадет ли она вниз. Если зацепится за скалу, то без посторонней помощи мы не продвинемся ни на шаг! Жутко устали, перегруженные мышцы болели, стоило закрыть глаза, чувствуешь, что проваливаешься в дрём…

В хижину вошли в 2 часа ночи. Там было огромное количество народу, некоторые спали на кухне. Альпинисты уже готовились к восхождению, но опять шел снег, и они не решались выйти на маршрут. Алексей пошел рубить лед для приготовления чая, а я прилег на стеллаж и мгновенно отключился… Проснулся через пол часа от слов Алексея: «пить будешь?» Это был самый лучший «чай в постель»!

ОСТАННІ НОВИНИ

24/02/2024
90-річний Ювілей Юрія Михайловича Мацевитого!!!

90 років виповнюється 24 лютого 2024 року Мацевитому Юрію Михайловичу – Майстру спорту з альпінізму, Заслуженому тренеру України, інструктору-методисту 1-ї категорії, Чемпіону України.
Вітаємо Юрія Михайловича! Бажаємо здоров'я та очікуємо дуже цінних для нашого клубу спогадів у майбутній книзі про харківських альпіністів.!
На початку 1960-х років Юрій Михайлович очолював секцію альпінізму ХПІ, з 1958 по 1973 рік – обласну секцію ДЗГ «Буревісник», з 2003 по 2007 рік – Президент Харківської обласної Федерації альпінізму та скелелазіння.

16/01/2024
Запрошуємо сплатити членські внески на 2024 рік!

Відкривається сплата поточних членських внесків на 2024 у ГО «ФAiC України» та Відокремлений підрозділ у «ФAiC України» у Харківській області (умовно - ФАСХО).

Згідно Положення про членські внески, оплату треба зробити до кінця лютого. Якщо це не буде зроблено, після 10 березня можуть бути обмеження до участі у всеукраїнських змаганнях.

Внесок у ГО «ФAiC України» складає 250 грн дорослі, 100 грн - діти, для нових людей - разовий вступний внесок у ГО «ФAiC України» (200 грн); внесок в ФАСХО (ХОКА) – базова ставка – 200 грн.

01/01/2024
Вітаємо з Новим 2024 роком!

Альпіністів та скелелазів, мандрівників та тих, хто мріє подорожувати, вітаємо з Новим роком!
Нехай Новий рік принесе нам Перемогу та повернення до мирного життя! Нехай у нас знову буде багато цікавих подій, змагань, заходів, мандрівок! Нових яскравих вражень!
За два роки війни ми втратили багато наших друзів, котрі загинули на фронті, захищаючи Батьківщину! Багато друзів залишили нас внаслідок бомбардувань та обстрілів, від хвороб та стресу. Ми їх пам'ятатимемо завжди!

Зараз, як і рагіше, ми працюємо для спортсменів: скелелазів, альпіністів класичних, скі-альпіністів, скайрайнерів і льодолазів. Ми відряджаємо на змагання, оформлюємо спортивні розряди, за необхідністю надаємо інші послуги. Хто бажає брати участь в змаганнях, повинен оплатити членські внески за 2024 рік в ФАіС України та ФАіС Харківської області. Хто зараз не змагається, може це зробити за бажанням. Більше про внески тут- alpclub.com.ua/card

30/11/2023
Помер ветеран альпінізму Володимир Рибченко.

Повідомляємо про чергову втрату в лавах нашої спільноти альпіністів. 5 жовтня 2023 року  пішов із життя наш товариш, людина надзвичайної скромності, доброти та турботи – Рибченко Володимир Дмитрович (1954-2023). Майстер спорту, призер чемпіонатів СРСР з альпінізму.
Ми з ним пройшли багато вершин, але особливо запам'яталося першопроходження на пік Одеса (4810м) на Памірі – стіна з перепадом 1300м, середньою крутістю 83 градуси, де 4 ночі ми ночували в гамаках. Також у нього призовий маршрут на Хан-Тенгрі. Він приймав участь в рятувальних роботах під час землетрусу в Спітаку.

10/11/2023
Любов Сухарєва - 75!

З 75-річчям вітаємо нашу Вельмишановну Сухарєву Любов Миколаєвну! 

Бажаємо здоров'я, достатку, миру і добра!!!

Віремо, що доживемо до Перемоги, зберемося всі Харківському клубі альпіністів, як і раніше, будемо спілкуватися, згадувати буремні часи та обговорювати плани на майбутнє!