Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Зимняя экспедиция Харьковского клуба альпинистов на Казбек – Эльбрус.

автор: 
Заколодний А.В.

Идея поехать на Казбек пришла еще прошлой зимой, после того как мы успешно сходили на Эльбрус. Логичной целью наших зимних приключений стал Казбек, и по умолчанию Эльбрус.

 

 

Идея летала в воздухе весь летний сезон. Активная фаза подготовки к восхождению началась с октября, а именно определился основной состав участников. Все усиленно начали тренироваться. С учетом специфики предстоящего мероприятия, можно сказать, что ребята начали целиком жить тренировочным циклом. В конце января прошли, тренировочный поход по области, притерли ноги к ботинкам, подогнали снаряжение. И наконец-то была назначена дата отъезда на 15 февраля.

Наш трансфер был похож на отъезд настоящей экспедиции в  далёкие края. Два «буса», рюкзаки на крыше, куча друзей и знакомых, расстроенные жены, орущие дети - вообще, наше отбытие напоминало отъезд англичан на Эверест. Сама дорога до села Казбеги заняла 16 часов без особых приключений. За это время мы пересекли четыре границы, кучу постов милиции и полиции, самое удивительное, что  нигде не были уличены в нарушении закона.

Рассвело – и вот Казбек, выглядит сурово, ребята аж приникли, кто-то робко сказал - как мы туда залезем? Но с началом движения подобных фраз я больше не слышал. Подход к метеостанции занял два дня, ночевали недалеко от штатных летних ночевок где-то на 2900.

Метеостанция находится на высоте 3600 – вид у нее убогий, выломана дверь везде кучи мусора - но это ничего. Только вот нас обилетили возле местного МЧС, сначала просили по 15 баксов с человека за ночь. На это согласиться мы не могли и сошлись на 8 баксах. Конечно, и эта цена необоснованно велика. Тем не менее, метеостанция это отличный базовый лагерь в зимних условиях, который мы обжили и даже привыкли к быту.

Акклиматизировались мы на классической тропе, заодно и промаркировали ее флажками. Дошли до 4150, почти до перевала. Состояние маршрута хорошее, ледник хорошо закрыт мосты крепкие, бутылочного льда на маршруте нет. Некоторые товарищи все равно всячески пытались проваливаться в трещины, но все это было штатно. Также в этот день мы провели снежно ледовые занятия.  Можно сказать, подготовились к восхождению. Следующий день был днем отдыха и праздника живота.

Восхождение – встали в два ночи, и тут на… Два самострела! Есть у нас такой – студент медицинского факультета уважаемого вуза, соответственно имеющий доступ к общественной аптеке. Явился как приведение в полумраке метеостанции. Говорит - я типа хотел выпить фталазол (от поноса), а в темноте выпил фуросемид (мочегонный), ну и как следствие заливал желтый каток на выходе, говорит, 9 раз успел. Второй, тоже хорош - пол дня проспал, а вечером одел два теплых носка и залез в спальник на -1000. Как следствие - «траншейная стопа». Надо сказать, что оба в прошлом году зимой сходили на Эльбрус и не только. Вышли через 100 метров еще один начал жаловаться на отсутствие сил,  через 150 метров вернулся обратно. Думаю: ладно, ничего.

Так вот, восхождение: Вышли в три часа ночи, к рассвету начали траверсировать ложную вершину, к 11 пришли на перемычку около 12 были на вершине. С перемычки спустились прямо вниз на плато и к 16 часам были на метеостанции. Все парни молодцы терпели, шли, на вершину ползли - борясь со шквальным ветром. Вниз тоже ползли от усталости. Перила не вешали, необходимости не было, везде ходили одновременно. Только вот некоторые товарищи умудрились потерять рукавицы, термоса, маску… но это не самые страшные потери.

На базу пришли уставшие, но довольные победой. И тут на… - еще новость, Андрюха, который вернулся уже в полнейшем бреду, по всем признакам отек легких. Динамика развития болезни молниеносна. Первое что пришло в голову - спускать, потом - как? Все устали, дело к ночи, потом – вертолет. В Грузинском МЧС сказали: «если что, звони 112 и все будет хорошо». Какой там, минут 40 звонил! Параллельно дозвонился нашему другу Бидзине - вот кто МЧС и национальная гвардия. Короче, через час прилетел вертолет хелиски из Гудаури. Погрузили уже бессознательного Андрюху и проводили ревущую машину взглядом. Через два часа узнали, что все обошлось, Андрей в норме, - отлегло. На следующий день спустились к машинам и поехали в Тбилиси, а вечером к нам присоединился Андрей. Говорит, помню только сирену скорой помощи. На самом деле нам всем очень повезло, что в Грузии есть Бидзина, а в Гудаури - вертолетная компания. И все сложилось именно так, а не по другому. 

Тбилиси - трудно описать словами - гостеприимство местного альпклуба в лице дяди Гиви. Накормил, напоил… Потом были сероводородные бани, о это – «кайф»! Потом еще напоили, накормили… и так по кругу.

Конечно, после такого отдыха стало маловато приключений, и поехали мы на Эльбрус. Там все было стандартно: заехали на канатке, жили в приюте, сходили на скалы Пастухова. В 4 утра вышли, в 11 были на вершине и пошли вниз. Пока шли вниз наблюдали кампанию из трех человек, которые поднимались наверх с недостаточной акклиматизацией. На спуске начали чудить, в итоге спасли их спасатели МЧС. Вот только моя маска досталась ослепшему парню, который не утруждался возвратом.

Дорога домой, как и туда, прошла гладко и быстро. Мужья были возращены своим женам и детям, сыновья матерям… И, лишь на некоторых лицах, был лёгкий поцелуй Эльбруса.

Огромное спасибо: Бидзине Гуджабидзе и дяде Гиви.

Проект поддерживала кампания THE NORTH FACE. 

Опубликовано: 
16 March, 2014

ОСТАННІ НОВИНИ

05/11/2023
Інтерв'ю Геннадія Копейки для Montagna.tv

Геннадій Копейка надав Інтерв'ю для найпопулярнішого серед італійських альпіністів інтернет-ресурсу Montagna.tv - про війну в Україні, про українських альпіністів до війни та загибелі на фронті, про Федерацію, про альпінізм...

Віч-на-віч з Геннадієм Копейка, легендою українського альпінізму

Великі сходження в Гімалаї, експедиції в радянський час. І, перш за все, те, що сьогодні роблять альпіністи охопленої війною України.

Дебора Біоназ, 25 жовтня 2023р.

29/10/2023
Нас покинула легенда харківського альпінізму Галина Свентицька.

25 жовтня 2023 року на 92-му році життя пішла від нас легендарна харківська альпіністка Галина Костянтинівна Свентицька.

Галина Свентицька володар унікальних звань «Почесний майстер спорту» та «Почесний рятівник». Лікар за фахом та єдина жінка – володар жетону «Рятувальний загін». Вона пройшла серйозні маршрути 5-6 категорії трудності!

Видатна спортсменка, досвідчений інструктор, незмінний лікар альпзаходів, яка надала кваліфіковану допомогу і врятувала життя багатьох альпіністів. Довгий час очолювала Раду ветеранів Харківського клубу альпіністів.

16/10/2023
Харків'яни - призери чемпіонату України.

 

12-15 жовтня 2023р. на скельному масиві біля смт.Буки Черкаської області проходив Чемпіонат України з альпінізму (дисципліна - техніка альпінізму).

Вітаємо харківських альпіністів Альберта Лобанова та Микиту Мироненко, які стали срібними призерами чемпіонату.

17/08/2023
Харківська команда прийняла участь на Чемпіонаті України зі скайранінгу!

11-13 серпня 2023 року відбувся перший Чемпіонат України зі скайранінгу!
Збірна команда Харківської області прийняла участь в цих змаганнях. Анатолій Новак зайняв 4 місце на дистанції «SKY»! Вітаємо!!!
Перший чемпіонат України включав 2 види трас:
"Вертикальний кілометр" — забіг з набором висоти 1000 м з середньою крутизною не менше 20% (тобто довжиною не більше 5 км)
"Sky" — забіг горами зі значним набором висоти та складними ділянками; круті схили, розсипи каміння, скельні гребені (не вище 2 категорії складності). На деяких ділянках був дюльфер, та перила.

06/07/2023
Геннадія Копейку обрано членом комісії UIAA

Надзвичайна новина - Геннадій Васильович Копейка став членом комісії горосходжень Міжнародного союзу альпіністських асоціацій (UIAA)!

5 травня Керівний комітет UIAA затвердив кандидатури нових членів Комісії горосходжень UIAA (the UIAA Mountaineering Commission - MOUNTCOM):
Greg Moseley, South Africa /MCSA - Голова комісії
Young Hoon OH, South Korea /KAF – Віце президент комісії
Дійсні члени комісії:
Генадій Копейка (Gennadii Kopeika), Україна
Казбек Валієв (Kazbek Valiyev), Казахстан
Аміт Бішт (Amit Bisht), Індія
Шива Сапкоа (Shiva Sapkoa), Непал
Дебабрата Мукерджі (Debabrata Mukherjee), Індія